БАЧКУРИНЕ

 
    Монастирище відродилося в 1550-1600-х роках як козацька залога поблизу татарського Чорного шляху. А в 4-х кілометрах від залоги козаки поставили курінь та сторожову вежу і почергово тут, на головній дорозі Брацлав – Умань вартували. Десь там, в бік Умані, стояла ще одна вежа. На запитання: «Як їхати на Умань?» була відповідь: «Бачиш курінь? Туди і їдь». В розмовній мові це звучало: «Бач курінь?» Цей вираз став словосполученням і коли поряд виникли оселі, поселення стали називати «Бачкурине». Отже, Бачкурине також козацького походження. Бачкуринці, як нащадки козаків, брали участь у Визвольній війні 1648-1657 років, хоч їх на той час було небагато, у гайдамацькому рухові 1768р. Існує легенда про так звану Просяну гору, що знаходиться по дорозі на Сарни.
    Повнокровним селом воно стало після 1714 року, коли польський король подарував його панам Гуляницьким. Церква заснована в 1750 році на честь святої Параскеви.
     В1900 році уже за офіційною статистикою у Бачкуриному зафіксовано 193 двори, 920 жителів, землі 1382 десятини.
    В лютому 1918 р. в селі встановили Радянську владу. В1923 р. проведено новий адміністративний устрій ( ліквідовано волості, повіти, губернії, утворено сільради, райони, округи). Бачкурине стало незалежним від Сарнів, разом із районом увійшло до складу Уманської округи. Школу відокремили від церкви, в ній стало вдвічі більше учнів, у помешканні священника  відкрили хату-читальню. Для голодуючих дітей Поволжя тут відкрили сад-ясла.
    В 1929 році на землях агропункту та поміщицьких приміщень утворено комуну ім. Н-ського полку. Комунарами стало чимало селян. Згодом в селі з’явились 2 колгоспи та комуна. Важко село пережило голодомор, дещо краще почували себе комунари.
    В перші роки Великої Вітчизняної війни з села забрали на фронт 161 чоловіка, (не повернулося з фронтів 89), коней, техніку.
    Село від фашистської окупації визволили 10 березня 1944 року. Настав час відбудови зруйнованого, становлення господарства.
    Кожна із п’ятирічок додавала щось нове, прогресивне, стрімко нарощувалось виробництво зерна, успішно розвивалось тваринництво, птахівництво. Господарство стало кращим у районі із виробництва різних видів сільгосппродукції, носієм передового досвіду.
    Не втратило село свого впливу на розвиток району в умовах незалежності України, розвитку ринкових відносин. Це перше в районі село, де прокладено газопровід, збудовано десятки сучасних осель, водогін. Бачкурине стало відомим і завдяки етнографічному ансамблю «Вишуканка», котрий здобув звання лауреатів багатьох конкурсів, в тому числі і міжнародних.
    В 2001 р. в Бачкуриному  було 452 двори, проживало 1016 чоловік.
    Розташоване це село за 5 км  від районного центру. Територія становить 2484,3 га, земель приватної власності 1803,66 га.
    За станом на 1 січня 2013 року в селі проживає 956 осіб, є тут 450 дворів. Проживає 370 громадян пенсійного віку, працездатного населення 345 осіб, 101 дитина дошкільного і шкільного віку.
    Місцева рада утворена в 1984 році. До сільської ради обрано 16 депутатів, працює 4 постійні  комісії,виконком у складі 7 осіб. Депутатом районної ради від територіальної громади обрано Шандру Віктора Володимировича. Сільським головою обрана Тетяна Степанівна Ганжала (вдруге).
    В селі працюють підприємства сільськогосподарського виробництва ТОВ «Агровіт», ФГ «Ладіс», СФГ «Аграрій», ФГ «Горизонт», ТОВ «Монастирище – птахівник», сільська комунальна служба, олійня. Рослинництвом і тваринництвом займається ТОВ «Агровіт», інкубацією і реалізацією молодняка птиці – ТОВ «Монастирище – птахівник», виготовленням і реалізацією цегли – сільська комунальна служба, переробкою соняшнику, зерна на крупи – олійня. В селі діють школа, будинок культури, бібліотека, музей, ФАП, дитсадок, спортивний майданчик школи, 5 магазинів, відділення поштового зв’язку, філія Ощадбанку.
    До основних історичних та історико – архітектурних пам’яток належить парк - пам’ятка садово – паркового мистецтва «Сільський парк», заснований в 1870 році.
    Таке славне історичне минуле, створена дідами і прадідами могутня основа має глибоке коріння не тільки матеріального плану, а й зобов’язує і нинішніх, і майбутніх бачкурян гідно нести ось це право йти першими, бути наче на крок попереду у розвитку села, в збереженні його спадщини. Тим паче, що історія села, розповіді про тих, хто жив і трудився на рідній землі зберігається. Не тільки в пам’яті, а й у дбайливо створеному музеї, де часто бувають діти, проводяться уроки. Приходять сюди і люди старшого покоління, молодь, музей поповнюється новими експонатами.
    Впродовж багатьох років етнографічний ансамбль «Вишуканка» - це ніби візитівка села. Талановитих людей в селі чимало, вони готові продовжувати славу «Вишуканки». Однак селу потрібна надійна підтримка, і це, перш за все, капітальний ремонт будинку культури, який збудовано ще в 1967 році. Протягом останніх шести років поетапно виконуються вкрай невідкладні роботи з ремонту приміщення. Крім ансамблю «Вишуканка» успішно працює в селі духовий оркестр, популярність має гурт «Іваничі».
    Вже в цьому році під охорону держави взято «Сільський парк» садово – паркового призначення. Торік розпочато всі роботи, щоб добитись цього, за кошти природоохоронних заходів виготовлено урни. На місці хвойних дерев, які вкрай потрібно замінити вирішили посадити алею дерев в честь 90-річчя утворення району – всього буде висаджено 280 дерев.
    Бачкурине – майже приміське село. Завжди тут чисто, охайно, порядок на вулицях. Кожного останнього четверга місяця по всіх вулицях проїжджає машина, котра збирає тверді побутові відходи, все відвозиться на звалище. Транспорт для цього надає ТОВ «Агровіт» (керуючий С.М. Редванський). В селі тісно налагоджена тісна співпраця із районним центром зайнятості. Тимчасово безробітні сумлінно трудились на всіх ділянках. На кладовищі торік поставлено огорожу – сільська рада виділила на це 21 тис. грн.
    Щодо ремонту і стану доріг, протяжність яких по селу чимала, то, звісно, стан їх бажає бути кращим. Торік ямковий ремонт виконано на дорогах по вулицях Комунарів – 900 м, Шевченка  - 1 км. Частину коштів отримали як субвенцію,  14 тис. грн виділила сільська рада.
    Торік добру справу виконано в школі – тут влаштовано внутрішній туалет, закуплено все для заміни сантехніки у дитсадку, який в селі завжди працює цілорічно. Ці роботи будуть виконані навесні. Біля школи діє спортивний майданчик, наданий народним депутатом України А.В.Яценком.
    Частину коштів (оплата газу, електроенергії) сільська рада виділяє на ФАП, де багато років підряд трудяться чудові фахівці Л.В.Козяр, К.Г.Мряна.
    За кошти, що їх отримали відповідно соціальних угод із ФГ «Ладіс» (А.А.Крохмаль, по 100 грн за орендований гектар) торік вдалось виконати ряд невідкладних робіт у школі, ФАПі, будинку культури, в приміщенні сільської ради. Відповідно до такої ж угоди кошти на оздоровлення дітей влітку, на новорічні подарунки для дітей надає ТОВ «Агровіт». Крім цього і торік, і в нинішньому році «Агровіт» дбає про очищення вулиць від снігових заметів.
    Водогін в селі працює ще з 80-х років, вода подається в дитсадок, школу, ФАП, оселі бачкурян. Нині вкрай потребує ремонту. Вже виготовлено проектно-кошторисну документацію – всього використано 26 тис. грн із районного і сільського бюджетів. Далі буде виготовлення документації на водогін по вулиці Шевченка, де в криницях зникає вода, є проблеми по вулицях 40-річчя Перемоги, Лесі Українки, Кошового та ін.
    Друга надзвичайно важлива турбота для села – освітлення вулиць. В цьому плані зроблено ще зовсім мало.
    Актуальним для села є питання здачі в оренду яблуневого садка, який розташований на площі 27 гектарів. Тут вкрай необхідно навести належний порядок. Це найголовніші питання, над якими працюють сільська рада та депутатський корпус.